Wikipedista:Yasnodark/Pískoviště

Wikipedista:Yasnodark/Pískoviště
Wikipedista:Yasnodark/Pískoviště
	Chybí svobodný obrázek.

Wiaczesław Maltsev (uk:В'ячеслав Мальцев, ru:Мальцев Вячеслав Вячеславович) (7.06.1964, Saratov(rusky Саратов))- je ruský právník a politický aktivista. Od roku 2013 je známý jako kritik korupce v Rusku a také Vladimira Putina.

Životopis[editovat | editovat zdroj]

Narozen 7.6.1964 ve městě Saratov.

Po promoci v 1981, rok střední školy № & nbsp; 8 Saratov statistik pracoval v okresním výboru Kirov z Komsomolu a studoval na večerní oddělení Saratov Law Institute.

Od 1982 až 1985 sloužil u pohraniční vojska.

Poté, co sloužil v armádě pokračoval ve studiu na plný úvazek oddělení Saratov Law Institute. V roce 1987 absolvoval speciální "Jurisprudence" s kvalifikací "právník".

Od 1987 až 1989 působil jako okresní inspektor Factory obvodních oddělení Policie ČR Saratov a 1989 až 1996 rok & nbsp; -. Generální ředitel detektivní kanceláře Saratov " Allegro "(PRS" allegro ").

Novinář a společenské aktivity[editovat | editovat zdroj]

Na konci roku 2013 založil opoziční kanál "Artpodhotovka" na https://www.youtube.com, který vede program s kolegy "Plohye Novosti". Ve prospěch svržení totalitního režimu v Rusku. Opakovaně oponoval politiku ruského prezidenta Putina, zejména proti ozbrojeným připojení Krymu, Donbass ruské agresi^[1].

Politická kariéra[editovat | editovat zdroj]

V květnu roku 1994 byl zvolen do Saratov regionální Duma prvního shromáždění a dubnu 1996, byl předsedou právního státu, potírání kriminalita, bezpečnost a ochrana individuálních práv a v dubnu 1996, byl místopředseda Saratov regionální dumy v srpnu 1997 ročně - Členové Saratov regionální dumy druhé svolání. Byl členem Výboru pro rozpočet a finanční politiky, daně z nemovitostí a využití území a člen výboru o zákonnosti pracovních prostorách a veřejné organizace pracující současně ředitel PRS "Allegro", a ZAO "Varyag PRS-VM".

Od listopadu 1999 do dubna 2002 působil ve výboru o právu pracovat s územími a místních organizací na profesionálním trvale. V dubnu 2002 byl zvolen tajemníkem Saratov regionální Dumy a pracoval v této pozici až do konce funkčního období členů Saratov regionální Dumy druhé svolání. V roce 2001 Maltsev byl spolu od 30 politici mezi zakladateli strany Jednotné Rusko, ale změnit stranickou linii v roce 2003 vyšel z něj ^[2].

V září roku 2002, VV Maltsev zvolen do Saratov regionální Dumy třetího svolání, a na svém prvním zasedání - sekretář regionální rady, post, který působil až do prosince 2003. Od dubna 2005 - Zástupce vedoucího krajského Dumy.

Od listopadu, 2003 a března 2005 je Maltsev - ". Výbor proti Ayatskov" Předseda

Od 2004 do současné doby - ". Regionu Lidová fronta Saratov" byl vůdce

Od 2006 se. - Prezident Saratov regionální veřejné organizace "Environmentální organizace" budoucnosti "

Od 2006, the - prezident univerzity. Fridtjof Nansen.

Od listopadu, 2006 až po současnost - předseda regionální pobočky kongresu ruských společenství (což je 1995).

V květnu 2016 Vjačeslav Malcev se zúčastnilo prameriz ruské opoziční strany "PARNAS". Vedl až do posledního, vítězný Michail Kasjanov. A z neznámých důvodů se bude muset být zrušena, oficiálním důvodem je nazýván utichka údaje Maltsev vedení v důsledku hacking dat., Podle předběžných údajů Vjačeslav Malcev vedl s výsledkem 72,5%.

Reference[editovat | editovat zdroj]

↑ Vjačeslav Malcev, 21.03 05/11/2015
↑ satzn1GJAYo Maltsev jejich účast na tvorbě strany Jednotné Rusko, "špatné zprávy" vzhled, protože 59:00:00 3./03/2014

Externí odkazy[editovat | editovat zdroj]

Kategorie:Ruští politici Kategorie:Blogeři Kategorie:Ru

Проте українцям тривалий час вдавалося цьому протистояти.

У 1917 році українці становили більшість населення на площі понад 1 млн км кв на своїх базових етнічних землях, на такій самій площі - понад 1 млн км кв - на землях колоніального освоєння на Далекому Сході, а також на площі понад 400 тисяч км кв на землях Південного Сибіру та Північного Казахстану, and 100-200 тисяч км кв на землях Поволжя і Прихопер'я. Переважна більшість цих українців розмовляла виключно українською. Всюди на цих землях домінувала українська мова, а російська мова незваючи на попередні багатостолітні утиски переважала виключно в малочисленних тоді окремих містах. Натомість зараз на цих територіях площею понад 2,6 млн км кв майже повсюдно домінує виключно російська. Це стосується не лише Далекого Сходу, Південного Сибіру, Північного Кавказу, Поволжя і Прихопер'я, Берестейщини, інших українських земель навколо України, а також Східної та Південної України, де українська мова зберіглася фрагментарно в нечисельних селах. Це результат тотальної русифікації, репресій та масового знищення українців та зокрема української інтелігенції в радянські часи

Проте українцям тривалий час вдавалося цьому протистояти.

У 1917 році українці становили більшість населення на площі понад 1 млн км кв на своїх базових етнічних землях, на такій самій площі - понад 1 млн км кв - на землях колоніального освоєння на Далекому Сході, а також на площі понад 400 тисяч км кв на землях Південного Сибіру та Північного Казахстану, and 100-200 тисяч км кв на землях Поволжя і Прихопер'я. Переважна більшість цих українців розмовляла виключно українською. Всюди на цих землях домінувала українська мова, а російська мова незваючи на попередні багатостолітні утиски переважала виключно в малочисленних тоді окремих містах. Натомість зараз на цих територіях площею понад 2,6 млн км кв майже повсюдно домінує виключно російська. Це стосується не лише Далекого Сходу, Південного Сибіру, Північного Кавказу, Поволжя і Прихопер'я, Берестейщини, інших українських земель навколо України, а також Східної та Південної України, де українська мова зберіглася фрагментарно в нечисельних селах.

На території сучасної України у 1917 році населення становило понад 38,8 осіб, з них росіяни складали менше 3 млн осіб. А загалом Україна у сучасних межах посідала за населенням 8-9- місце у світі. Народжуваність та природній приріст населення були найбільшою в Європі і поступалися лише країнам Південної Азії. Для порівняння у 1989 році році росіяни становили понад 11 мільйонів і понад 17 мільйонів p 51 млн назвали рідною мовою російську.

Це результат тотальної русифікації, репресій та масового знищення українців та зокрема української інтелігенції в радянські часи. Після того, як більшовистська Росія захопила більшу частину українських земель у 1919 році, така ситуація не могла тривати довго. Почався Червоний терор, відбувся перший голодомор, українські комуністи-боротьбісти, есери та меньшовики були виключені з політичного життя, повстання і зокрема Холодноярська республіка були подавлені, однак незадовго до смерті Леніна до влади прийшов Троцький: почалася нова економічна політика і українізація на більшості українських етнічних земель у відповідь на вимоги України, щоб притлумити опір. Адже українська влада регулярно погрожувала виходом з СРСР, на який мала право згідно Конституції та вимагала приєднання інших етнічних корінних українських земель до України й проведення індустріалізації та електрифікації республіки. Спільна комісія у 1924 узгодила приєднання частини українських земель та це рішення було опротестоване Росією і скасоване, натомість від України було відторгнуте рідне місто Чехова Таганрог з околицями і Східний Донбас. У 1927 р з приходом Сталіна все стало набагато гірше: почалися негативні процеси розкуркулення та колективізації, а у 1932-33 роках все завершилося штучним Голодомором, під час якого було вбито мільйони українських селян, села спорожніли і частково на їх місця приїхали росіяни. Українізацію було повністю припинено на українських етнічних землях поза межами України, її провідник комуніст серцем і душею Микола Скрипник і всі інші українські комуністи були проголошені бужуазними націоналістами. Скрипник застрелився в намаганні зупинити Голодомор і припинення українізації. Майже 2000 українських шкіл одночасно були закриті поза межами України на українських землях - корінних та колоніальних, залишилися одиниці. Найбільші населені пункти на Кубані та найбільші патріоти України були депортовані у Сибір. Більшість соратників Скрипника по КПбУ були репресовані. Згодом Любченко та інші комуністи, що повірили владі у націоналізм репресованих були також репресовані, бо вважали що недоцільно вивчати російську мову з першого класу в Україні, бо діти заплутаються яка мова є рідною і що варто вивчати з 5-го класу як іноземну. Їх теж назвали націоналістами. Одночасно було репресовано знищено та репресовано науковців та культурних діячів. Останніх назвали "Розстріляне відродження". Ті що вижили - наприклад Павло Тичина чи Олександр Довженко ніколи не стали такими як були раніше, Багатьох науковців і військових катували до смерті, а тим хто пережив той час завдяки початку війни і необхідності в них, померли через це потім. Сергій Корольов, що запустив перший супутник і перших людей у космос, готував польоти на Марс, коли йому знадобилася нескладна операція, він помер на столі, у 1930-х НКВД зламали йому щелепу і йому не можна було зробити штучне дихання. Та це було потім, а після репресій у яких загинуло від 6 до 12 млн українців лише в самій Україні, бо Голодомор був на всіх українських землях, не лише в УРСР, в УРСР почалася друга світова війна, репересії та розкуркулення в захопленій Західній Україні, а потім масова висилка у Сибір західних українців слідом за східними. Під час війни майже беззбройних українців використовували як гарматне м'ясо відповідно до гасла Жукова "баби ще народять". Російська влада підірвала під час відходу Дніпрогес і низку вулиць та мостів, загинули сотні тисяч. а Україну під час окупації очолив прихований агент Кремля Кох, якому Совєти допомогли після війни уникнути правосуддя, що проводив найжорстокіші репресії проти українців та євреїв, яких не було майже ніде окрім Польщі серед окупованих земель, щоб сформувати образ ворога. Майже всі співробітники НКВС перейшли до Гестапо і продовжили репресії. Опір очолили молодь, націоналісти з ОУН та УПА. Потім осередки ОУН більшовики назвали комсомольським підпіллям і героїзували посмертно, як це сталося з так званою Молодою гвардією, що це була насправді чарункою ОУН , це викрив Володимр Семистяга, що був згодом захоплений бойовиками на сході у України у 2014 році і дивом втік з полону. Під час війни населення України зменшилося офіційно на Понад 14 млн осіб, 8-10 млн загинуло, інших евакуювали і заборонили повертатися з азійських земель, так само жодне з сотень евакуюваних підприємств на повернули до України. Кримських татар і частину українців було депортовано, Сталін взагалі пропонував депортувати всіх українців. Мільйони репресованих українців безкоштовно створювали інші підприємтва в Росії та Центральній Азії, бо вивезених їм було мало. Також українці до смерті будували там дороги та рили канали. Після війни в Україні почався новий 3-й голодомор, а репресії сягнули апогею: всіх, хто перебував на окупованій території вважали воргами, говорити українською мовою у містах поза межами Західної України стало вкрай небезпечно. У моєї бабусі підсвідомий страх зберігся до 2014 року, лише тоді вона знову почала розмовляти українською, а я й не знав, що вона і її загиблі у 1930-х роках батьки були україномовними. Гадав, що лише її дід. Страх був тотальним, отже майже все населення міст зросійщувалося, масово приїздили росіяни, дітям яких дозволялося не вивчати українську за станом здоров'я і що називали українську мову "мовою телят", бо вони її чули лише від приїзжих з села. Останні також безуспішно намагалися перейти на елітну безпечну російську, їм це не дуже вдавалося і народжувався суржик, коверканий піджин - помісь української та російської, а їх діти вже не розуміли різниці між мовами чи переходили на російську.

Це все тривало роками і лише трохи послабшало в період Відлиги та під час приходу до влади Хрущова після смерті Сталіна. Та це тривало не так довго, хоча в ці часи і народилося нове покоління української інтелегенції - білих ворон - шестидесятників, що намагалися відновити українську культуру, натомість арешти продожувалися зокрема сів у в'язницю борець за незалежність комуніст Левко Лук'яненко, наш Нельсон Мандела який провів у тюрмах понад чверть століття, а коли вийшов у 1989 році став депутатом і написав декларацію про Незалежність. Також були масові розстріли у віторгнутому у 1924 році від України Новочеркаську та інші репресії та все стало набагато гірше з приходом Брежнєва і наступним усуненням патріотичного українського комуністичного лідера Шелеста і заміну його Щербицьким з кола Брежнєва, коли це сталося почалися нові масові арешти інтелігенції і нова хвиля зросійщення, зокрема усі наукові та інші фахові журнали в один день у 1972 році перестали видаватися українською і стали російськомовними. Так само українські школи масово переводилися на російську мову навчання. Російських шкіл в Україні стало більше за українські, а Донбасі і в Криму їх взагалі майже не стало. Щербицький пішов лише у 1989 році, а до того була Чорнобильська катастрофа, що сталася в результаті пекельного експерименту, на який не погодилася жодна інша станція в Росії. Це версія офіційна. Одна із гіпотез катастрофи ще гірше і зв'язує аварію з об'єктом "Дуга" і викладена у документал фільмі "Російський дятел". На жаль після проголошення незалежності зупинилисяил

Переважна більшість преси видавалася російською, телеканали та особливо радіостанції також віддавали перевагу російській мові, приміром якісну українську музику не брали в ротацію під приводом "не формат", бо більшість ЗМІ належала проросійським силам. Як не дивно: ще гірше стало після Помаранчевої революції, коли до влади прийшов опонент Януковича Ющенко. Бо проросійські сили відчули небезпеку. Проте він при зовнішній проукраїнській політиці двічі пішов на зговор з Януковичем: спершу признав його прем'єром, вдруге агітував проти його опонентки Тимошенко на виборах 2010 року, через Янукович переміг і Табачник знову очолив Міносвіти й був прийнятий антиукраїнський закон про мову "Ківалова-Колесниченка", що дозволяв надалі викладати у школах і ВУЗах російською та не знати чиновникам українську. Три приходи Януковича до влади зробили так, що молодь стала ще більш русифікованою, ніж моє покоління. У топ-100 сьогоднішніх преференцій ЮТуба 2-3 якісних українських кліпи і два десятки низькопробних російських. Чому їх юнацтво слухає - сам не знаю. Теж саме на Шазам. Після Революції гідності, що сталася тоді коли Янукович відмовився підписати угоду про Асоціацію з ЄС через погрози Кремля забрати Крим та проблеми для економіки, проросійські сили за спиною безвольного і нерозумного Януковича жорстоко розігнали нечисленний студентський майдан, в результаті чого вийшли мільйони за людську гідність по всій країні і негнучкий Янукович, який запізно пішов на поступки не схотів покарати винних втік з мільярдами доларів бюджету після кривавих розстрілів на Майдані, що здійснили спецпризначенці, завербовані РФ, скоріше за все за наказом сина Януковича та сірого кардинала Клюєва за узгодженням з Кремлем. Після втечі та відсторонення від влади Янукович знаходячись у заручниках Кремля і бажаючи повернути владу в Україні ввести російські війська в Україну, РФ захопила Крим, коли в Україні був етап переходу влади і розвалена Януковичем армія, скориставшись надуманим приводом і нездійсненою спробою відміни закона Колесниченка та Ківалова. Згодом Гіркін та інші російські спецназівці під приховання російської церкви в України висадилися та захопили Слов'янськ і почалася нічим неспровокована війна на Донбасі. Слід сказати, що місця вибрані були вибрані недаремно: адже при всій проросійськості Януковича він теж боровся по-своєму за енергонезалежність і почав розробляти найбільші у Східній Європі газові родовища на Чорному морі біля Криму та хотів розробляти сланцевий газ в районі Славянска. В обох випадках були контракти з Шелл. У підсумку Кримські родовища захоплені, на сході розробка не відбулася через війну. В окупованому Криму та Сході, українська мова фактично заборонена, за неї вбивають та катують умісцевих підвалах та концтаборах. На Донбасі добровільно воювали не так багато навіть проросійських місцевих мешканців і десятки тисяч росіян, Росія пригнала туди більше танків, артелерії та сучасної техніки, ніж в усіх країнах ЄС разом узятих. А зараз Російські війська зосередилися по всіх наших кордонах: Білорусь, РФ, Донбас, Азовське та Чорне море, Крим та Придністров'я

місцевих

However, Ukrainians managed to resist this for a long time.

In 1917, Ukrainians made up the majority of the population in an area of more than 1 million square kilometers on their basic ethnic lands, in the same area - more than 1 million square kilometers - on lands of colonial development in the Far East, as well as on an area of more than 400,000 square kilometers Southern Siberia and Northern Kazakhstan, and 100-200 thousand square kilometers in the Volga and Prykhoper. The vast majority of these Ukrainians spoke exclusively Ukrainian. Everywhere in these lands the Ukrainian language dominated, and the Russian language, despite previous centuries of oppression, prevailed only in the then few individual cities. On the other hand, these areas, which now cover an area of more than 2.6 million square kilometers, are almost universally dominated by Russia. This applies not only to the Far East, Southern Siberia, the North Caucasus, the Volga region and Prykhoper, Brest region, other Ukrainian lands around Ukraine, but also Eastern and Southern Ukraine, where the Ukrainian language is preserved in fragments in a few villages.

On the territory of modern Ukraine in 1917 the population was over 38.8 people, of whom Russians were less than 3 million people. In general, Ukraine currently ranks 8-9th in the world in terms of population. Birth rates and natural population growth were highest in Europe, second only to South Asia. For comparison, in 1989 Russians numbered more than 11 million and more than 17 million p 51 million called Russian their native language.

This is the result of total Russification, repression and mass extermination of Ukrainians and in particular the Ukrainian intelligentsia in Soviet times. After Bolshevik Russia seized most of Ukraine's lands in 1919, this situation could not last long. The Red Terror began, the first famine took place, Ukrainian Communist fighters, Socialist-Revolutionaries and Mensheviks were expelled from political life, the uprising and the Kholodnoyarsk Republic in particular were suppressed, but shortly before Lenin's death Trotsky came to power: a new economic policy and Ukrainization began lands in response to Ukraine's demands to quell resistance. After all, the Ukrainian authorities regularly threatened to leave the USSR, to which they were entitled under the Constitution, and demanded the annexation of other ethnic indigenous Ukrainian lands to Ukraine and the industrialization and electrification of the republic. In 1924, a joint commission agreed to annex part of the Ukrainian lands, and this decision was protested by Russia and revoked, while Ukraine was repulsed from Chekhov's hometown of Taganrog and its environs and the Eastern Donbass. In 1927 with the arrival of Stalin everything became much worse: negative processes of dekulakization and collectivization began, and in 1932-33 it all ended with an artificial Holodomor, during which millions of Ukrainian peasants were killed, villages were emptied and partly replaced by Russians. Ukrainization was completely stopped on Ukrainian ethnic lands outside Ukraine, its communist leader Mykola Skrypnyk with all his heart and soul and all other Ukrainian communists were proclaimed bourgeois nationalists. Skrypnyk shot himself in an attempt to stop the Holodomor and stop Ukrainization. Almost 2,000 Ukrainian schools were simultaneously closed outside Ukraine on Ukrainian lands - indigenous and colonial, leaving only a few. The largest settlements in the Kuban and the largest patriots of Ukraine were deported to Siberia. Most of Skrypnyk's associates in the Communist Party of Ukraine were repressed. Later, Lyubchenko and other communists who believed the authorities in the nationalism of the repressed were also repressed because they thought it inappropriate to learn Russian from the first grade in Ukraine, because children would be confused about which language was their mother tongue and what to study from the 5th grade as a foreign language. They were also called nationalists. At the same time, scientists and cultural figures were destroyed and repressed. The latter were called "Shot Revival". Survivors, such as Pavlo Tychyna or Oleksandr Dovzhenko, never became the same as before, many scientists and soldiers were tortured to death, and those who survived the war and the need for it died later. Sergei Korolev, who launched the first satellite and the first humans into space, was preparing to fly to Mars when he needed a simple operation, he died on the table, in the 1930s the NKVD broke his jaw and he could not breathe. But it was later, and after the repressions in which 6 to 12 million Ukrainians died in Ukraine alone, because the Holodomor was on all Ukrainian lands, not only in the USSR, the Second World War began in the USSR, repression and dekulakization in occupied Western Ukraine, and then the mass deportation of Western Ukrainians to Siberia after the Eastern ones. During the war, almost unarmed Ukrainians were used as cannon fodder, according to Zhukov's slogan "women will still give birth." Russian authorities blew up a number of streets and bridges during the departure of Dniproges, killing hundreds of thousands. and Ukraine during the occupation was led by a hidden Kremlin agent, Koch, whom the Soviets helped evade justice after the war, who carried out the most brutal repression against Ukrainians and Jews, who were almost nowhere but Poland among the occupied lands to form an enemy. Almost all NKVD officers joined the Gestapo and continued the repression. The resistance was led by young people, nationalists from the OUN and UPA. Then the Bolsheviks called the OUN cells the Komsomol underground and posthumously glorified it, as happened with the so-called Young Guard, which was actually an OUN cell, it was exposed by Volodymyr Semistyaga, who was later captured by militants in eastern Ukraine in 2014 and miraculously escaped. During the war, Ukraine's population officially declined by more than 14 million, 8-10 million died, others were evacuated and barred from returning to Asian lands, and none of the hundreds of evacuated businesses returned to Ukraine. Crimean Tatars and some Ukrainians were deported, Stalin generally offered to deport all Ukrainians. Millions of repressed Ukrainians set up other businesses in Russia and Central Asia for free because they were few. Ukrainians also built roads and dug canals there until their deaths. After the war, a new 3rd Holodomor began in Ukraine, and repression reached its apogee: everyone who was in the occupied territories was considered an enemy, speaking Ukrainian in cities outside of Western Ukraine became extremely dangerous. My grandmother's subconscious fear persisted until 2014, only then did she start speaking Ukrainian again, and I didn't even know that she and her parents who died in the 1930s were Ukrainian-speaking. He thought it was just her grandfather. The fear was total, so almost the entire urban population was Russified, Russians came en masse, whose children were allowed not to learn Ukrainian for health reasons and who called Ukrainian the "language of calves" because they heard it only from visitors from the village. The latter also tried unsuccessfully to switch to elite safe Russian, they did not succeed and a surzhik was born, a distorted pidgin - a cross between Ukrainian and Russian, and their children no longer understood the difference between languages or switched to Russian.

All this lasted for years and only slightly weakened during the Thaw and during the coming to power of Khrushchev after Stalin's death. But this did not last long, although at that time a new generation of Ukrainian intelligentsia was born - white crows - the Sixties, who tried to restore Ukrainian culture, but the arrests continued, in particular, imprisoned communist fighter Levko Lukyanenko, our Nelson Mandela. who spent more than a quarter of a century in prison, and when he graduated in 1989 he became a deputy and wrote a declaration of independence. There were also mass shootings in Novocherkassk, which had been ousted from Ukraine in 1924, and other repressions, and things got much worse with the arrival of Brezhnev and the subsequent removal of the patriotic Ukrainian communist leader Shelest and his replacement by Shcherbytsky from Brezhnev's circle. Russification, in particular, all scientific and other professional journals in one day in 1972 ceased to be published in Ukrainian and became Russian-speaking. Similarly, Ukrainian schools were translated en masse into Russian. There are more Russian schools in Ukraine than Ukrainian ones, and there are almost no Russian schools in Donbass and Crimea. Scherbytsky left only in 1989, and before that there was the Chernobyl disaster, which occurred as a result of a hellish experiment, which was not agreed to by any other station in Russia. This is the official version. One of the hypotheses of the catastrophe is even worse and connects the accident with the object "Arc" and is set out in the documentary film "Russian Woodpecker". Unfortunately, after the declaration of independence stopped

Після Революції на граніті і наступного проголошення незалежності до влади в Україні прийшли колишні радянські еліти, розбавлені бандитами, тому 8-а за рівнем економіка світу була розграбована і продана за безцінь, це ж стосується найбільшої у Європі армії з третім ядерним арсеналом світу, темпи русифікації уповільнилися, проте ненадовго, а українізація на Півдні та на Сході мала надто лагідний характер. Тож на цих землях рік за роком помирали носії української мови, а молодь навіть україномовна масово переходила на російську, підсумком цього стало зросійщення навіть тих регіонів та місцевостей, які в радянські часи ще були україномовними, це відбувалося за інерцією, водночас були і певні позитивні тенденції: з'являлася нова українська музика та інші прояви мистецтва, та все відбувалося без суттєвого сприяння держави. Проте була надія, що все зміниться на краще. Проте все змінилося на гірше, коли до влади в Росії прийшов нинішній лідер. Спочатку було вбито лідера проукраїнської опозиції Чорновола та тодішній президент Кучма їх теж не задовольняв, бо почав рухати Україну до НАТО і повільно відривати від Росії. Після ініційованого проросійськими силами касетного скандалу, що виник внаслідок вбивства на замовлення проросійського ставленника Кремля генерала Кравченка журналіста Гонгадзе почалася акція "Україна без Кучми", що завершилася поразкою, натомість в результаті касетних чуток про продаж української радіолокаційної системи "Кольчуга" до Іраку, Захід відвернувся від України і Кучма опинився в ізоляції, чого і прагнула в Росії, тож новим головою адміністрації президент став колишній КДБ-ський адвокат Медведчук, який засадив цілу низку політв'язнів в радянські часи, зокрема через нього загинув Василь Стус в рік номінації на Нобелівську премії з літератури. Міністром освіти став ще один агент Москви Табачник, а прем'єром Чотирижди судимий зокрема за розбій та згвалтування і двічі засуджений Янукович, ця трійця розпочала новий етап зросійщення України.

Переважна більшість преси видавалася російською, телеканали та особливо радіостанції також віддавали перевагу російській мові, приміром якісну українську музику не брали в ротацію під приводом "не формат", бо більшість ЗМІ належала проросійським силам. Як не дивно: ще гірше стало після Помаранчевої революції, коли до влади прийшов опонент Януковича Ющенко. Бо проросійські сили відчули небезпеку. Проте він при зовнішній проукраїнській політиці двічі пішов на зговор з Януковичем: спершу признав його прем'єром, вдруге агітував проти його опонентки Тимошенко на виборах 2010 року, через Янукович переміг і Табачник знову очолив Міносвіти й був прийнятий антиукраїнський закон про мову "Ківалова-Колесниченка", що дозволяв надалі викладати у школах і ВУЗах російською та не знати чиновникам українську. Три приходи Януковича до влади зробили так, що молодь стала ще більш русифікованою, ніж моє покоління. У топ-100 сьогоднішніх преференцій ЮТуба 2-3 якісних українських кліпи і два десятки низькопробних російських. Чому їх юнацтво слухає - сам не знаю. Теж саме на Шазам. Після Революції гідності, що сталася тоді коли Янукович відмовився підписати угоду про Асоціацію з ЄС через погрози Кремля забрати Крим та проблеми для економіки, проросійські сили за спиною безвольного і нерозумного Януковича жорстоко розігнали нечисленний студентський майдан, в результаті чого вийшли мільйони за людську гідність по всій країні і негнучкий Янукович, який запізно пішов на поступки не схотів покарати винних втік з мільярдами доларів бюджету після кривавих розстрілів на Майдані, що здійснили спецпризначенці, завербовані РФ, скоріше за все за наказом сина Януковича та сірого кардинала Клюєва за узгодженням з Кремлем. Після втечі та відсторонення від влади Янукович знаходячись у заручниках Кремля і бажаючи повернути владу в Україні ввести російські війська в Україну, РФ захопила Крим, коли в Україні був етап переходу влади і розвалена Януковичем армія, скориставшись надуманим приводом і нездійсненою спробою відміни закона Колесниченка та Ківалова. Згодом Гіркін та інші російські спецназівці під приховання російської церкви в України висадилися та захопили Слов'янськ і почалася нічим неспровокована війна на Донбасі. Слід сказати, що місця вибрані були вибрані недаремно: адже при всій проросійськості Януковича він теж боровся по-своєму за енергонезалежність і почав розробляти найбільші у Східній Європі газові родовища на Чорному морі біля Криму та хотів розробляти сланцевий газ в районі Славянска. В обох випадках були контракти з Шелл. У підсумку Кримські родовища захоплені, на сході розробка не відбулася через війну. В окупованому Криму та Сході, українська мова фактично заборонена, за неї вбивають та катують. . На Донбасі добровільно воювали не так багато навіть проросійських місцевих мешканців і десятки тисяч росіян, Росія пригнала туди більше танків, артелерії та сучасної техніки, ніж в усіх країнах ЄС разом узятих. А зараз Російські війська зосередилися по всіх наших кордонах: Білорусь, РФ, Донбас, Азовське та Чорне море, Крим та Придністров'я After the Granite Revolution and the subsequent declaration of independence, former Soviet elites, diluted by bandits, came to power in Ukraine, so the world's 8th largest economy was looted and sold for nothing, as is Europe's largest army with the world's third nuclear arsenal. slowed down, but not for long, and Ukrainization in the South and East was too lenient. So in these lands year after year Ukrainian speakers died, and even Ukrainian-speaking people switched to Russian en masse, the result was the Russification of even those regions and localities that were still Ukrainian-speaking in Soviet times, it happened by inertia, but there were some positive trends : new Ukrainian music and other manifestations of art appeared, but everything happened without significant assistance from the state. However, there was hope that everything would change for the better. However, things changed for the worse when the current leader came to power in Russia. Initially, the leader of the pro-Ukrainian opposition, Chornovil, was assassinated, and then-President Kuchma was also dissatisfied with them because he began to move Ukraine toward NATO and slowly break away from Russia. Following a pro-Russian cluster scandal sparking the assassination of journalist Gongadze at the behest of pro-Russian Kremlin protege General Kravchenko, the "Ukraine without Kuchma" campaign began, ending in defeat. from Ukraine and Kuchma found himself in isolation, which is what she wanted in Russia, so the new head of the presidential administration was a former KGB lawyer Medvedchuk, who imprisoned a number of political prisoners in Soviet times, in particular because of him died Vasily Stus in the year of Nobel Prize nomination from the literature. Another Moscow agent, Tabachnyk, has become education minister, and Yanukovych, who has been convicted four times in particular of robbery and rape and twice convicted, has become prime minister. The trio has begun a new phase of Russification in Ukraine. The vast majority of the press was published in Russian, TV channels and especially radio stations also preferred the Russian language, for example, high-quality Ukrainian music was not rotated under the pretext of "no format", because most media belonged to pro-Russian forces. Ironically, it got even worse after the Orange Revolution, when Yanukovych's opponent Yushchenko came to power. Because pro-Russian forces felt the danger. However, in his pro-Ukrainian foreign policy, he twice conspired with Yanukovych: first recognizing him as prime minister, campaigning against his opponent Tymoshenko in the 2010 election, defeating Yanukovych and Tabachnyk heading the Ministry of Education again, and passing the anti-Ukrainian Kivalov-Kolesnichenko language law. ", which allowed further teaching in schools and universities in Russian and officials do not know Ukrainian. Yanukovych's three rise to power made the youth even more Russified than my generation. In the top 100 of today's YouTube preferences are 2-3 high-quality Ukrainian clips and two dozen low-quality Russian ones. I don't know why their youth listens. Also on Shazam. After the Revolution of Dignity, when Yanukovych refused to sign an Association Agreement with the EU because of the Kremlin's threats to take Crimea and economic problems, pro-Russian forces behind the reluctant and foolish Yanukovych brutally dispersed a small student square, leaving millions for human dignity. The inflexible Yanukovych, who made concessions late, did not want to punish the perpetrators with billions of dollars in budget money after the bloody shootings on the Maidan by Russian-recruited special forces, most likely on the orders of Yanukovych's son and Gray Cardinal Klyuyev. After Yanukovych fled and was ousted by the Kremlin and wanted to bring Russian troops back to Ukraine, Russia seized Crimea when Ukraine was in a state of transition and Yanukovych's army collapsed, taking advantage of a contrived pretext and an unrealized attempt to repeal anti-Ukrainian Kivalov-Kolesnichenko language law.. Later, Girkin and other Russian special forces under the cover of the Russian Church in Ukraine landed and captured Slovyansk and an unprovoked war began in the Donbass. It should be noted that the chosen places were chosen not in vain: for all Yanukovych's pro-Russianism, he also fought in his own way for energy independence and began to develop the largest gas fields in Eastern Europe on the Black Sea near Crimea and wanted to develop shale gas near Slavyansk. In both cases there were contracts with Shell. As a result, the Crimean deposits were captured, in the east the development did not take place due to the war. In the occupied Crimea and the East, the Ukrainian language is virtually banned, and local basements and concentration camps are killed and tortured for it. Not many pro-Russian locals and tens of thousands of Russians fought voluntarily in Donbass, and Russia brought more tanks, artillery and modern equipment there than in all EU countries combined. And now Russian troops are concentrated on all our borders: Belarus, Russia, Donbass, Azov and Black Seas, Crimea and Transnistria.

I supplemented the information a bit, although I was too lazy to type a prepared text about history before 1917, because the first time I typed, a text that you can already read but in a different form, it has not survived. Maybe another time, I'd better give you links to Wikipedia articles that show the history of Ukraine at different stages, as well as give some useful links with comments, in particular on several ethnographic works. I will be happy to read your opinion on the situation in Turkey, but I am more interested in a few other questions at the moment. 1 Do you have newspapers for 1896 in your libraries? The fact is that your press wrote about the Olympic performances of the first representative of Ukraine Mykola Ritter at the Olympics, if there is an opportunity, he was very grateful for the texts of these articles and links to confirm his participation and results. 2 I would like to know if you do not read speculative fiction, if so - there is a question? 3 I want to offer you some links to quality Ukrainian music, and I will gladly listen to Greek performers. . Я немного дополнил информацію, хотя поленился пока набрать подговленный текст об истории до 1917 года, потому что первый раз когда я набирал, текст который вы уже можете прочитать но в другом виде, он не сохранился. Может в другой раз, я лучше дам вам ссылки на статьи в википедии, отображающие историю Украину на разных этапах, а также дам несколько полезных ссылок с коментарием, в частности на несколько этнографических трудов. О ситуации в Турции я с радостью прочитаю ваш взгляд, но меня больше интересует на данный момент несколько других вопросов. 1 У вас в библиотеках сохранились газеты за 1896 год? Дело в том что о олимпийских выступлениях первого представителя Украины Николай Риттер на ОИ писала ваша прессса, если есть возможность, то был очень благодарен за тексты данных статей и ссылки, чтобы подвердить его участие и резульататы. 2 Хотелось бы узнать не читаете ли спекулятивную фантастику, если да - есть вопрос? 3 Хочу предложить вам несколько ссылок на качественную украинскую музыку, и с радостью послушаю греческих исполнителей. .

The situation with the Ukrainian language in Ukraine and Ukrainian lands in adjacent and other Ukrainian lands in Russia is a bit similar to the situation in Turkey and Cyprus, once the population of Asia Minor and the islands was almost entirely Greek speaking Greek, and now a third of the population of Cyprus and most of Western and Central Turkey is inhabited by Turkic-speaking people. The seizure of Crimea and Donbass is just a continuation of the previous aggressive actions of neighboring Russia - Starodubshina, Slobdiska Ukraine, Kuban, Donshina, Stavropol Territory Green Wedge Gray Wedge and other lands, you are at least lucky that a group of advanced Greeks did not offer the Turks invaders to call themselves Greece. After all, three hundred years ago, several leading Ukrainians-Rusyns suggested that Muscovy should be called Russia after the seizure of Ukraine, which is a Latinized version of the term Rus. Since then, Russia has been massively destroying Ukrainian books and language, and appropriates the entire heritage of Kievan Rus for itself. Ситуация с украинским языком в Украине и украинских землях на смежных и других украинских землях в России немного похожа на ситуацию в Турции и на Кипре, когда-то население Малой Азии и островов практически полностью составляли греки, говорящие на греческом, а теперь треть населения Кипра и большую часть Западной и Центральной Турции населяют тюркоязычные люди. Захват Крыма и Донбасса является лишь продолжением предыдущих захватнических действий соседней России - Стародубщина, Слободская Украина,Кубань, Донщина, Ставрополье Зеленый клин Серый Клин и другие земли, вам хотя бы повезло, что групка продвинутых греков не предложила туркам-захватчикам назваться Грецией. Ведь триста лет назад несколько ведущих украинцев-русинов предложило Московии после захвата Украины назвать Россией, что представляет латинизованный вариант термина Русь. С тех Россия массово уничтожает украинские книги и язык, а всё наследие Киевской Руси присваивает себе.ští odpůrci ruské intervence na Ukrajině

Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів» (Šablona:Lang-en)
Михайло Булгаков. «Майстер і Маргарита» (Šablona:Lang-ru, рук. 1941, 1966)
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (Šablona:Lang-fr, 1943)
Брати Стругацькі «Пікнік на узбіччі» (Šablona:Lang-ru, 1971)
Френк Герберт «Дюна» (Šablona:Lang-en, 1963/64)
Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» (Šablona:Lang-en, 1953, доп. 1979)
Артур Конан Дойл «Загублений світ» (Šablona:Lang-en)
Джон Роналд Руел Толкін «Гобіт, або Туди і Звідти» (Šablona:Lang-en, 1937)
Рей Бредбері «Марсіанські хроніки» (Šablona:Lang-en)
Станіслав Лем «Соляріс» (Šablona:Lang-pl)
Герберт Веллс «Людина-невидимець» (Šablona:Lang-en, 1897)
Льюїс Керрол «Алісині пригоди у Дивокраї» (Šablona:Lang-en, 1865)
Джордж Орвелл «1984» (Šablona:Lang-en, 1948)
Жуль Верн «Двадцять тисяч льє під водою» (Šablona:Lang-fr, 1870)
Джонатан Свіфт, «Мандри Гуллівера» (Šablona:Lang-en, 1726)
Герберт Веллс «Війна світів» (Šablona:Lang-en, 1897)
Жуль Верн «Подорож до центру Землі» (Šablona:Lang-fr)
Олександр Бєляєв «Людина-амфібія» (Šablona:Lang-ru)
Клайв Стейплз Льюїс «Лев, Біла Відьма та шафа» (Šablona:Lang-en, 1950)
Айзек Азімов «Кінець Вічності» (Šablona:Lang-en)
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона» (Šablona:Lang-en)
Євген Замятін «Ми» (Šablona:Lang-ru, 1924)
Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель» (Šablona:Lang-fr, 1532—1564)
Герберт Дж. Веллс «Машина часу» (Šablona:Lang-en)
Олександр Волков, «Чарівник Смарагдового міста» (Волшебник Изумрудного города, 1939)
Жюль Верн «Таємничий острів» (Šablona:Lang-fr, 1874-75)
Роберт Гайнлайн «Пасинки Всесвіту» (Šablona:Lang-en, 1941, 1963)
Микола Носов «Незнайко на Місяці» (Šablona:Lang-ru, 1964)
Роберт Е. Гайнлайн «Піхотинці зорельоту» (Šablona:Lang-en, 1959)
Олександр Бєляєв Голова професора Доуеля (Šablona:Lang-ru, 1925)
Оскар Вайльд «Портрет Доріана Грея» (Šablona:Lang-en, 1890)
Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (Šablona:Lang-en, 1818)
Ренсом Ріггз «Дім дивних дітей» (Šablona:Lang-en, 2011)
Джордж Р. Р. Мартін «Гра престолів» (Šablona:Lang-en, 1996)
Олдос Гакслі «Прекрасний новий світ» (Šablona:Lang-en, 1932)
Артур Кларк, ««2001:Космічна одісея» (Šablona:Lang-en, 1968)
Олексій Толстой «Гіперболоїд інженера Гаріна»
Роберт Луїс Стівенсон «Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом» (Šablona:Lang-en, 1886)
Володимир Обручев «Плутонія» (Šablona:Lang-ru, 1924) https://coollib.net/b/93879
Карел Чапек «Війна з саламандрами» (<span class="zkratkajazyka" title="ISO 639-1? V jazyce "Valka s mloky"">ISO 639-1? V jazyce "Valka s mloky" {{{2}}}, 1936)
Генрі Райдер Хаггард. «Копальні царя Соломона» (Šablona:Lang-en, 1885)
Брем Стокер «Дракула» (Šablona:Lang-en, 1897)
Олексій Толстой «Аеліта» (Šablona:Lang-ru, 1922)
П'єр Буль «Планета мавп» (Šablona:Lang-fr)
Дуглас Адамс «Путівник по Галактиці для космотуристів» (Šablona:Lang-en, 1979)
Френк Баум «Дивовижний чарівник країни Оз» (Šablona:Lang-en, 1900)
Артур Кларк «Кінець дитинства» (Šablona:Lang-en, 1953)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і келих вогню» (Šablona:Lang-en, 2000)
Орсон Скотт Кард, «Гра Ендера» (Šablona:Lang-en, 1985)
Аркадій і Борис Стругацькі, «Населений острів» (Šablona:Lang-ru, 1971)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь» (Šablona:Lang-en, 1996)
Айзек Азімов «Фундація» (Šablona:Lang-en, 1941-44)
Фредерик Пол «Брама» (Šablona:Lang-en, 1977)
Курт Воннеґут (Šablona:Lang-en) — „Колиска для кішки“ (Šablona:Lang-en, 1963)
Альфред Бестер «Зруйнована людина» (Šablona:Lang-en, 1951)
Вільям Ґібсон (Šablona:Lang-en) — «Нейромант» (Šablona:Lang-en, 1984)
Ніл Гейман «Американські боги» (Šablona:Lang-en, 2001)
Ентоні Берджес «Механічний апельсин» (Šablona:Lang-en, 1962)
Франсіс Карсак «Втеча Землі» (Šablona:Lang-fr, 1960)
Дмитро Глуховський «Метро 2033» (Šablona:Lang-ru, 2005)
Філіп Дік «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (Šablona:Lang-en, 1968)
Стівен Кінг «11/22/63» (Šablona:Lang-en)
Едгар Райс Барроуз «Принцеса Марса» (Šablona:Lang-en, 1912)
Габрієль Гарсія Маркес «Сто років самотності» (Šablona:Lang-es, 1967)
Артур Кларк, «Фонтани раю» (Šablona:Lang-en, 1979)
Ден Сіммонс «Гіперіон» (Šablona:Lang-en, 1989)
Едмонд Гемільтон «Зоряні королі» (Šablona:Lang-en, 1947)
Енді Вір «Марсіянин» (Šablona:Lang-en)
Іван Єфремов «Година бика» (Šablona:Lang-ru, 1968)
Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі» (Šablona:Lang-en, 1876)
Роберт Гайнлайн «Громадянин Галактики» (Šablona:Lang-en, 1957)
Стівен Кінг «Зелена миля» (Šablona:Lang-en, 1996)
Джон Віндем «День триффідів» (Šablona:Lang-en)
Володимир Владко, «Аргонавти Всеcвіту» (Šablona:Lang-uk, 1935)
Іван Єфремов «Лезо бритви» (Šablona:Lang-ru, 1963)
Маргарет Етвуд «Оповідь служниці» (Šablona:Lang-en, 1985)
Роберт Шеклі «Кординати див» (Šablona:Lang-en, 1968)
Айзек Азімов «Я, робот» (Šablona:Lang-en, 1950))
Артур Конан Дойл, «Безодня Маракота» (Šablona:Lang-en, 1929)
Урсула Ле Гуїн «Чарівник Земномор'я» (Šablona:Lang-en, 1968)
Артур Кларк, «Місто та зірки» (Šablona:Lang-en, 1956)
Марк Твен «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» (Šablona:Lang-en, 1889)
Брати Стругацькі «Важко бути богом» (Šablona:Lang-ru, 1964)
Гаррі Гаррісон «Білл, герой Галактики» (Šablona:Lang-en, 1965)
Крістофер Паоліні «Ерагон» (Šablona:Lang-en, 2002)
Джордж Орвелл «Колгосп тварин» (Šablona:Lang-en, 1945)
Вільям Голдінг «Володар мух» (Šablona:Lang-en, 1954)
Річард Едамс « Вотершипське пониззя» (Šablona:Lang-en)
Артур Кларк «Побачення з Рамою» (Šablona:Lang-en)
Сюзанна Коллінз «Голодні ігри» (Šablona:Lang-en, 2008)
Микола Руденко «Ковчег Всеcвіту» (Šablona:Lang-uk, 1995)
Кеннет Грем «Вітер у вербах» (Šablona:Lang-en, 1908)
Ніл Стівенсон «Лавина» (Šablona:Lang-en, 1992)
Умберто Еко «Бавдоліно» (Šablona:Lang-it, 2000)
Гаррі Гаррісон «Полонений Всесвіт» (Šablona:Lang-en, 1969)
Лоїс Макмастер Буджолд Šablona:Нп (Šablona:Lang-en)
Роберт Е. Гайнлайн «Чужинець у чужій землі» (Šablona:Lang-en)
Айн Ренд «Атлант розправив плечі» (Šablona:Lang-en, 1957)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і напівкровний Принц» (Šablona:Lang-en, 2005)
Стівен Кінг «Зелена миля» (Šablona:Lang-en, 1996)
Курт Воннеґут «Бойня номер п'ять» (Šablona:Lang-en, 1969)
Герберт Уеллс «Острів доктора Моро» (Šablona:Lang-en, 1896)
Сюзанна Кларк «Джонатан Стрейндж та містер Норрелл» (Šablona:Lang-en, 2004)
Віктор Пелевін «Чапаєв і Порожнеча» (Šablona:Lang-ru, 1996)
Річард Метісон «Я — легенда» (Šablona:Lang-en),
Олаф Стейплдон, «Останні і перші люди» (Šablona:Lang-en, 1930)
Брати Стругацькі «Хвилі гасять вітер» (Šablona:Lang-ru, 1984)
Олександр Беляєв «Аріель» (Šablona:Lang-ru, 1941)
Айзек Азімов «Фундація» (Šablona:Lang-en, 1942-44)
Елізер Юдковський «Гаррі Поттер і Методи Раціональності» (Šablona:Lang-en,
Урсула Ле Ґуїн «Ліва рука темряви» (Šablona:Lang-en)
Філіп Дік «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Браєн Олдіс „Без зупинки“ (Šablona:Lang-en)
Дейвід Брін «Листоноша» (Šablona:Lang-en)
Роберт Шеклі «Корпорація «Безсмертя»» (Šablona:Lang-en, 1958)
Айра Левін «Степфордські дружини» (Šablona:Lang-en, 1972)
Данте Аліг'єрі «Божественна коме́дія» (італ. la Divina Commedia)
Колін Генрі Вілсон «Паразити свідомості» (Šablona:Lang-en, 1967)
Стівен Кінг «Доктор Сон» (Šablona:Lang-en, 2013)
Стівен Кінг «Мертва зона» (Šablona:Lang-en, 1979)
Девід Мітчелл «Хмарний атлас» (Šablona:Lang-en, 2004)
Джон Браннер «Квадрати шахового міста»
Джордж Р. Р. Мартін «Світло, що вмирає» (Šablona:Lang-en, 1977)
Юрій Щербак «Час смертохристів: Міражі 2077 року», 2011
Бєляєв Олександр, «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-ru, 1929)
Роджер Желязни «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1970)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» (Šablona:Lang-en, 1999)
Андре Нортон «Саргаси космосу» (Šablona:Lang-en, 1955)
Роберт Гайнлайн «Двері до літа» (Šablona:Lang-en, 1957)
Станіслав Лем «Повернення з зірок»
Брати Стругацькі «Град приречений» (Šablona:Lang-ru, 1988)
Одрі Ніффенеггер «Дружина мандрівника в часі» (Šablona:Lang-en, 2003)
Невіл Шют «На березі» (Šablona:Lang-en),
Джон Віндем — «Šablona:Нп» (англ. The Chrysalids, 1955)
Філіп Дік «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1964)
Кліффорд Саймак «Місто» (Šablona:Lang-en, 1944—1951)
Святослав Логінов «Багаторукий бог далайна» (Šablona:Lang-ru, 1995)
Філіп Пулман «Північне сяйво» (Šablona:Lang-en, 1995)
Роберт Гайнлайн «Тунель до небес» (Šablona:Lang-en)
Пол Андерсон «Високий хрестовий похід» (Šablona:Lang-en, 1960)
Айзек Азімов «Навіть боги» (Šablona:Lang-en, 1972)
Стівен Кінг «Ловець снів»
Роберт Шеклі. «Цивілізація статусу» (Šablona:Lang-en, 1960)
Стівен Кінг «Людина, що біжить» (Šablona:Lang-en, 1982)
Ґастон Леру «Привид Опери» (Šablona:Lang-fr, 1910)
Стівен Кінг «Сяйво» (Šablona:Lang-en, 1977)
Станіслав Лем «Фіаско» (Šablona:Lang-de, 1986)
Скотт Вестерфельд, «Левіафан» (Šablona:Lang-en, 2009)
Франсіс Карсак «Паразити в гриві лева» (Šablona:Lang-fr},)
Кліффорд Сімак «Заповідник гоблінів» (Šablona:Lang-en, 1968)
Діана Вінн Джонс «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1986)
Фріц Лайбер «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1964)
Ернст Теодор Амадей Гофман «Володар бліх. Казка, що складається з семи пригод двох друзів» (Šablona:Lang-de, 1821—1822)
Франсіс Карсак «Робінзони космосу» (Šablona:Lang-fr, 1955)
Вернор Віндж «Глибина у небі» (Šablona:Lang-en, 1999)
Ларрі Нівен «Світ-кільце» (Šablona:Lang-en, 1970}})
Альфред ван Вогт «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Олександр Казанцев, «Фаети» (Šablona:Lang-ru, 1973)
Вільям Гібсон, «Різницева машина» (Šablona:Lang-en, 1990)
Колін Вілсон «Паразити свідомості» (Šablona:Lang-en, 1967)
Стівен Кінг «Під куполом» (Šablona:Lang-en, )
Джеймс Бліш „Справа совісті“ (Šablona:Lang-en)
Ернст Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес»« (Šablona:Lang-de, 1819)
Семюел Ділейні «Вавилон-17» (Šablona:Lang-en, 1966)
Лао Ше «Нотатки про котяче місто» (Šablona:Lang-zh, 1932-33)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Джоан Роулінг. «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» (Šablona:Lang-en, 2000)
Олександр Бушков «Анастасія»
Роджер Желязни, Фред Сейберхеген «Витки» (Šablona:Lang-en, 1982)
Філіп Хосе Фармер «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1965)
Алан Дін Фостер Šablona:Нп (Šablona:Lang-en, 2004)
Таніґава Наґару «Меланхолія Судзумії Харухі» (涼宮ハルヒの憂鬱, 1985-1989)
Стівен Кінг «Воно» (Šablona:Lang-en, 1986)
Айзек Азімов — «Сталеві печери» (англ. The Caves of Steel, 1953)
Ніл Гейман «Хлопці Анансі» (Šablona:Lang-en, 2005)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Террі Пратчетт «Колір магії» (Šablona:Lang-en, 1983)
Станіслав Лем — «Непереможний» (Šablona:Lang-ru, 1964)
Густав Майрінк «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-de, 1915)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (яп. Seikai no Monshō, 1999)
Šablona:Не перекладено Šablona:Не перекладено
Джонатан Страуд «Амулет Самарканда» (Šablona:Lang-en, 2003)
Крістофер Пріст «Престиж» (Šablona:Lang-en, 1995)
Гаррі Гаррісон « Кінні варвари» (Šablona:Lang-en, 1968)
Лоїс Макмастер Буджолд «Гра форів» (Šablona:Lang-en)
Гай Геврієл Кей «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1990)
Джефф Нун «Вірт» (Šablona:Lang-en, 1993)
Джон Браннер «Драматурги Єну» (Šablona:Lang-en)
Яцек Пекара, «Некрозіс: пробудження» (Šablona:Lang-pl)
Анджей Сапковський, «Сезон гроз» (Šablona:Lang-pl)
Грег Бір «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Філіп Дік «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-en, 1977)
Орсон Скотт Кард (Šablona:Lang-en) — «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-en)
Кетрін Патерсон «Міст до Терабітії» (Šablona:Lang-en, 1977)
Ллойд Біггл-молодший «Тихий, негучний голос труб» (Šablona:Lang-en)
Гаррі Гаррісон, «Захід Едему» (West of Eden, 1984)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Джек Фінні «Šablona:Не перекладено» (From Time to Time, 1995)
Джон Крістофер «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Джуліен Мей «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Кір Буличов, «Сто років тому вперед» (Сто лет тому вперёд, 1978)
Томас Діш «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Колін Генрі Вілсон «Паразити свідомості» (Šablona:Lang-en, 1967)
Šablona:Нп Šablona:Нп (<span class="zkratkajazyka" title="ISO 639-1? V jazyce "Válka s mnohozvířetem"">ISO 639-1? V jazyce "Válka s mnohozvířetem" {{{2}}}, 1983)
Кіт Педлер, Джеррі Девіс «Мутант-59»
Артур Кларк — «Молот бога» (англ. The Hammer of God, 1993)
Віктор Савченко «Тільки мить» (Šablona:Lang-uk)
Станіслав Лем «Фіаско»
Анджей Сапковський «Вежа Ластівки» (Šablona:Lang-pl, 1997)
Георгій Гуревич, «Ми — з Сонячної системи» (Šablona:Lang-ru, 1965)
Роджер Желязни «Šablona:Не перекладено»(Šablona:Lang-en, 1978)
Станіслав Лем, «Футурологічний конгрес» (Šablona:Lang-pl, 1971)
Джордж Лукас, Алан Дін Фостер «Зоряні війни: З пригод Люка Скайвокера» (Šablona:Lang-en, 1976)
Колін Генрі Вілсон «Світ павуків: Живі мертві» (Šablona:Lang-en, 1992)
Володимир Савченко «Посада у Всесвіту» (Šablona:Lang-ru, 1992)
Терренс Дін Брукс «Меч Шаннари» (Šablona:Lang-en, 1977)
Сінклер Льюїс «У нас це неможливо» (Šablona:Lang-en, 1935)
Ден Браун «Код да Вінчі» (Šablona:Lang-en, 2003)
Франсіс Карсак «Прибульці нізвідки» (Šablona:Lang-fr, 1953)
Умберто Еко «Маятник Фуко» (Šablona:Lang-it, 1988)
Анджей Сапковський «Відьмак. Час Погорди» (пол. Czas Pogardy)
Отфрід Пройслер «Крабат» (Šablona:Lang-en, 1971)
Пірс Ентоні «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Френк Баум «Дивовижний чарівник країни Оз» (Šablona:Lang-en, 1900)
Адольфо Бйой Касарес «Винахід Мореля» (Šablona:Lang-es,1940)
Жозе Сарамаго «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Кліффорд Сімак «Зачароване паломництво» (Šablona:Lang-en, 1975)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і таємна кімната» (Šablona:Lang-en, 1998)
Айра Левін «Дитина Розмарі» (Šablona:Lang-en, 1967)
Мартін Юрік (Šablona:Lang-sk), Проект Зента (Šablona:Lang-sk, 2014) [1]
Роберт Гайнлайн «Місяць — суворий господар» (Šablona:Lang-en, 1966)
Лао Ше «Нотатки про котяче місто» (Šablona:Lang-zh, 1932)
Брати Стругацькі «Жук у мурашнику» (Šablona:Lang-ru, 1979)
Філіп Хосе Фармер Šablona:Нп з циклу «Річковий світ» (Šablona:Lang-en, 1980)
Роджер Желязни Šablona:Нп з циклу «Хроніки Амбера» (Šablona:Lang-en, 1976)
Джон Рональд Руел Толкін «Сказання з Небезпечного Королівства» (анг. Tales from the Perilous Realm)
Кліффорд Сімак (Šablona:Lang-en) — „Тут збираються зірки“ (Šablona:Lang-en)
Гаррі Гаррісон « Кінні варвари» (Šablona:Lang-en, 1968)
Šablona:Нп «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-ru, 1990)
Галина Малик, (Šablona:Lang-uk)
Айзек Азімов «Друга Фундація» (Šablona:Lang-en, 1945)
Роберт Ф. Страттон «Час кажана» (Šablona:Lang-pl)
Тоні Моррісон «Кохана» (Šablona:Lang-en, 1987)
Роберт Джордан «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Ієн Бенкс «Гравець ігор» (Šablona:Lang-en, 1988)
Енн Лекі Слуги правосуддя (Šablona:Lang-en, 2013)
Террі Пратчетт «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 19)
Жюль Верн «Таємничий острів» (Šablona:Lang-fr, 1873)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1984)
Артур Кларк «Місячний пил» (Šablona:Lang-en, 1961)
Джон Скальці «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Роберт Гайнлайн «Пасинки неба» (Šablona:Lang-en, 1941, 1963)
Глен Кук «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Стівен Еріксон «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Робін Гобб «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Пітер Гамільтон «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Роберт Сальваторе «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Пірс Ентоні «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Філіп Пулман «Північне сяйво» (Šablona:Lang-en, 1995)
Елестер Рейнольдс «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Šablona:Не перекладено та Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1987)
Террі Брукс Šablona:Нп (Šablona:Lang-en, 1977)
Брати Стругацькі Šablona:Нп (Šablona:Lang-ru, 1986)
Кір Буличов «Селище»
Віктор Пелевін Generation «П»
Олег Авраменко, Валентин Авраменко «Жменя вічності», 2004
Šablona:Нп «Будинок на тисячу поверхів»
Анджей Сапковський «Відьмак. Кров Ельфів» (пол. Krew elfów)
Рік Ріордан «Персі Джексон і Лабіринт смертіі» (анг. The Battle of the Labyrinth)
Патрік Зюскінд "Парфюмер, Історія одного вбивці"
Роальд Даль "Чарлі і шоколадна фабрика"
Вілкі Коллінз «Місячний камінь» (Šablona:Lang-en, 1868)
Стефані Маєр «Сутінки» (англ. Twilight)
Таніґава Наґару «Меланхолія Судзумії Харухі» (Šablona:Lang-ja, 2003)
Гаррі Гаррісон «Світ смерті» (Šablona:Lang-en, 1960)
Міхаель Енде «Момо, або Дивна Історія про грабіжників Часу і про Дівчинку, яка повернула людям вкрадене час» (Šablona:Lang-de)
Гаррі Гаррісон «Спеціаліст з етики» (Šablona:Lang-en, 1963)
Олесь Бердник "Діти безмежжя" (укр.Діти безмежжя, 1963.)
Клайв Стейплз Льюїс «Срібне крісло» (Šablona:Lang-en, 1953)
Франц Кафка «Замок» (Šablona:Lang-de, 1926)
Кліффорд Дональд Сімак — «Спеціальна доставка» (англ. Special Deliverance, 1982)
Микола Гоголь — «Šablona:Нп» (рос. Страшная месть, 1832)
Віктор Савченко «Під знаком цвіркуна»
Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк «Адепт, Або сходження Олексія Склавіна до Трьох імен», 1997
Олег Авраменко, Валентин Авраменко «Сутінки Великих», 2003
Волтер Міллер, Террі Біссон «Святий Лейбовіц і Жінка-дика кобила» (Šablona:Lang-en, 1997)
Ден Абнетт «Піднесення Гора» (Šablona:Lang-en, 2006)
Šablona:Нп «Рука зрадника» (Šablona:Lang-en)
Бернхард Хеннен «Ельфи» (Šablona:Lang-de, 2004)
Герберт Уеллс «Їжа богів і як вона прийшла на землю» (Šablona:Lang-en, 1904)
Дуглас Адамс «Ресторан на краю Всесвіту» (Šablona:Lang-en, 1980)
Айзек Азімов «Фундація та Імперія» (Šablona:Lang-en, 1952)
Курт Воннеґут «Ґалапаґос» (Šablona:Lang-en, 1985)
Šablona:Нп Šablona:Нп (Šablona:Lang-ru, 1983—1985)
Мар'ям Петросян «Будинок, в якому...» (Šablona:Lang-ru, 2009)
Гаррі Гаррісон — «Щур з нержавіючої сталі» (англ. The Stainless Steel Rat, 1961)
Ніл Гейман — «Зоряний пил» (англ. Stardust, 1999)
Джоан Роулінг. «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» (Šablona:Lang-en, 2000)
Урсула Ле Ґуїн «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en,1974)
Хол Клемент «Експедиція «Тяжіння»» (Šablona:Lang-en, 1953)
Макс Фрай «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-ru, 2005)
Ернст Теодор Амадей Гофман— «Володар бліх. Казка, що складається з семи пригод двох друзів» (нім. Meister Floh. Ein Mährchen in sieben Abentheuern zweier Freunde, 1821—1822)
Елізабет Костова Šablona:Нп (Šablona:Lang-en, 2005)
Бернхард Хеннен «Фьордланд» (Šablona:Lang-de, 2008)
Ернест Клайн «Першому гравцеві приготуватися» (Šablona:Lang-en, 2011)
Скотт Вестерфельд «Левіафан» (Šablona:Lang-en, 2009)
Володимир Савченко «Посада у Всесвіті» (Šablona:Lang-ru, 1992)
Брати Стругацькі' «Важко бути богом» (Šablona:Lang-ru, 1964)
Šablona:Нп Šablona:Нп (Šablona:Lang-en, 1997) з циклу Šablona:Нп
Тед Вільямс «Трон із кісток дракона» (Šablona:Lang-en, 1988)
Даріуш Спихальскі дилогія «Крижацький покер» (Šablona:Lang-pl, 2005/2009)
Майкл Муркок Šablona:Нп (Šablona:Lang-en, 1971)
Немо Рамджет «Всі завтра» (Šablona:Lang-en, 2008)
Ян Бжехва «Академія пана Ляпки» (Šablona:Lang-pl, 1946)
Володимир Кузьменко. «Дерево життя» (Šablona:Lang-ru, 1991)
Сергій Павлов «Місячна веселка»
Володимир Сорокін «Блакитне сало» (Šablona:Lang-ru, 1999)
Šablona:Не перекладено Šablona:Не перекладено
Кир Буличов — «Місто нагорі» (Город наверху)
Жуль Верн — «С Землі на Місяць»,
Гаррі Гаррісон «Щур з нержавіючої сталі»
Жуль Верн «Незвичайні пригоди експедиції Барсака»
Стівен Кінг «Зона покриття»
Артур Кларк, Стівен Бекстер «Буря на сонці»
Бен Бова «Смертельна мрія» (Šablona:Lang-en)
Брати Стругацькі «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-ru, 1962)
Олександр Бєляєв— «Володар світу» (рос. Властелин мира, 1926)
Едгар Райс Барроуз. «Тарзан Жахливий» (Šablona:Lang-en; 1921) https://www.e-reading.mobi/book.php?book=5945 або вся серія про Тарзана
Олександр Казанцев. «Дзвін Сонця» (Šablona:Lang-ru, 1984) http://online-knigi.com/kniga/116128/dzvіn-soncya
Šablona:Не перекладено Šablona:Не перекладено (Šablona:Lang-fr, 1964)
Кобо Абе —"Чуже обличчя" (яп. 他人の顔, 1964)
Володимир Войнович — «Москва 2042» (1986)
Пол Андерсон «Орбіта необмежена» (Šablona:Lang-en, 1961)
Робер Мерль Šablona:Нп (Šablona:Lang-fr, 1974)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 2003)
Андре Нортон «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1955
Джон Крістофер «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1967)
Джек Вільямсон та Фредерик Пол «Зоряне дитя» (Šablona:Lang-en, 1965)
Всеволод Нестайко «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988)
Семюел Ділейні «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1966)
Марк Леві «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-fr, 2010)
Паулe Коелью «Алхімік» (Šablona:Lang-pt, 1988)
Урсула Ле Гуїн «Останній берег» (Šablona:Lang-en, 1972)
Стівен Кінг «Лангольєри» (Šablona:Lang-en, 1990)
Далія Трускіновська —"Дверинда" (1990)
Роджер Желязни «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-en, 1969)
У Чен'ень —"Подорож на Захід" (кит. 西遊記, 1570)
Šablona:Не перекладено «Покинуте місце» (Šablona:Lang-en),
Едмунд Купер «Культура Овермена» (Šablona:Lang-en)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en)
Šablona:Нп «Псалми Ірода» (Šablona:Lang-en),
Север Гансовський —"День гніву" (рос. День гнева, 1964)
Роберт Г'ю Бенсон — «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1907)
Грег Іген — «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1994)
Фріц Лайбер «Усі ви — самотні», або «Грішники» (Šablona:Lang-en)
Говард Лавкравфт, «На стрімчаках божевілля» (At the Mountains of Madness, 1936)
Сакьо Комацу «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-ja)
Жюль Верн «Робур-завойовник» (Šablona:Lang-fr, 1886)
Володимир Сорокін «День опричника»
Šablona:Не перекладено Šablona:Не перекладено (Šablona:Lang-ru)
Скотт Вестерфельд — «Бегемот» (англ. Behemoth, 2010)
Роберт Джордан «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1990)
Хол Клемент «Вогняний цикл» (Šablona:Lang-en, 1957)
Енн Маккефрі «Політ дракона» (Šablona:Lang-en, 1968)
Василь Кожелянко —"Ефіопська Січ" (2004—2005)
Зиновій Юр'єв «Повна переробка»
Юрій Щербак «Час смертохристів: Міражі 2077 року»
Ірен Роздобудько "Якби..."
Šablona:Не перекладено «Майже опівночі» (Šablona:Lang-en, 1971)
Баррі Брукс Лонґ'єр, Дейвід Джерролд «Ворог мій»
Олесь Бердник «Зоряний корсар»
Роберт Шеклі «Перша жертва»
Пол Андерсон «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1965)
Казанцев Олександр Петрович — «Палаючий острів»
Джеймс Бліш "Зоряний шлях" (англ. «Star Trek», 1967)
Роджер Желязни «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-en, 1969)
Грегуар де Калберматтен (Šablona:Lang-en) «Легенда про Дагад Трікон» (Šablona:Lang-en, 2016)
Šablona:Не перекладено, Šablona:Не перекладено «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1999)
Ніл Ґейман «Книга кладовища» (Šablona:Lang-en, 2008)
Артур Кларк «Пісні далекої Землі» (Šablona:Lang-en, 1986)
Станіслав Лем «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-pl).
Айзек Азімов, Роберт Сілвеберг «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1992)
Брати Стругацькі «Важко бути богом» (Šablona:Lang-ru, 1964)
Карл Саган «Контакт» (Šablona:Lang-en, 1985)
Джеймс Паттерсон «Експеримент „Янгол“»
Георгій Мартинов «Сто одинадцятий»
Олександр Беляєв «Людина, що втратила обличчя»
Ігор Росоховатський «Останній сигнал»
Кобо Абе "Жінка в пісках"
Томас Манн — «Зачарована гора» (нім. Der Zauberberg, 1924)
Харукі Муракамі — «1Q84» (яп. いちきゅうはちよん, 2009)
Мілорад Павич Хозарський словник (Хазарски речник) 1984
Брати Стругацькі «За мільярд років до кінця світу»
Володимир Владко «Сивий капітан»
Карел Чапек «Кракатит»
Володимир Винниченко «Сонячна машина»
Ігор Росоховатський «Справа командора»
Іван Єфремов «Лезо бритви»
Олексій Толстой «Аеліта»
Ігор Росоховатський «Гість»
Микола Томан «Історія однієї сенсації»
Ренсом Ріггз. Місто Порожніх.
Крістофер Паоліні Ерагон. Найстарший.
Ренсом Ріггз. Бібліотека душ
Крістофер Паоліні Брізрінг або Сім обіцянок Ерагона та Сапфіри
Крістофер Паоліні Спадок (Спадщина) або Склеп Душ
Олесь Бердник «Чаша Амріти». 1968.
Дмитро Антипін «З часу у вічність» (Šablona:Lang-ru)
Василь Головачов. «Каліюга» (Šablona:Lang-ru)
Ігор Росоховатський. «Я, БМ-115Х» (Šablona:Lang-ru, 1987)
Олександр Тесленко. «Живий рис» (1990)
Ігор Росоховатський. «Зрозуміти іншого». 1970
Йон Колфер. Артеміс Фаул. Розум проти чарів
Йон Колфер. Місія в Арктику
Бєлянін Андрій. Таємний розшук царя Гороха
Бєлянін Андрій. Змова Чорної Меси
Бєлянін Андрій. Летючий корабель
Бєлянін Андрій. Отстрел невест
Бєлянін Андрій. Справа тверезих скоморохів
Бєлянін Андрій. Опергруппа в деревне
Бєлянін Андрій. Одружитися та знешкодити
Володимир Заєць «Гіпсова судома»
Боб Шоу Šablona:Не перекладено
Андре Нортон «Камінь передтеч» (Šablona:Lang-en)
Олександр Мірер «Головний полудень»
В'ячеслав Назаров «Силайське яблуко»
Віктор Колупаєв «Фірмовий потяг «Фомич»»
Бен Бова «Вітри Альтаїру» (Šablona:Lang-en)
Андре Нортон Šablona:Не перекладено
Šablona:Нп «Той, хто був рівний богам» (Šablona:Lang-en)
Василь Головачов «Простір неспокою»
Валентин Чемерис «Приречені на щастя»
Гілберт Кіт Честертон «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-en, 1904) https://coollib.net/b/45274/read
Георгій Шах «Сумніших оповідей не знайдете…» (Šablona:Lang-ru)
Пер Валее «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-sv, 1964)
Артуро Перес-Реверте «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-es, 1993)
Мірча Еліаде «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1936)
Юлія Іванова «Останній експеримент» (Šablona:Lang-ru, Šablona:Lang-ru)
Кир Буличов — «Šablona:Нп» (Šablona:Lang-ru, 1972)
Станіслав Лем «Рукопис, знайдений у ванні» (Šablona:Lang-pl, 1961)
Айзек Азімов «Фундація та Імперія» (Šablona:Lang-en, 1952)
Кліффорд Сімак «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1967)
Кліффорд Сімак «Šablona:Не перекладено» (Šablona:Lang-en, 1939)
Урсула Ле Гуїн «Техану» (Šablona:Lang-en, 1990)

https://www.youtube.com/playlist?list=PLJMQy98WdYozZnetphkMMUuHdoWhbSIs-

Elkost

Рудольф Эрих Распе, «Повесть барона Мюнхгаузена о его чудесных путешествиях и походах по России» (Šablona:Lang-en, 1785)
Михаил Ляшенко, «Человек-луч: Фантастический роман», 1961
Александр Беляев, «Человек-амфибия», 1927
Станислав Лем, «Солярис» (Šablona:Lang-pl, 1961)
Рэй Брэдбери, «451 градус по Фаренгейту» (Šablona:Lang-en, 1953)
Жюль Верн, «Двадцать тысяч льё под водой» (Šablona:Lang-fr, 1869)
Джонатан Свифт, «Путешествия Гулливера» (Šablona:Lang-en, 1726)
Николай Носов, «Незнайка на Луне», 1965
Елин Пелин, «Ян Бибиян на Луне» (Šablona:Lang-bg, 1934)
Льюис Кэрролл «Алиса в Стране чудес» (Šablona:Lang-en», 1865)
Антуан де Сент-Экзюпери «Маленький принц» (Šablona:Lang-fr, 1942)
Šablona:Не переведено, «Галатея» (Šablona:Lang-bg, 1967)
Иван Ефремов, «Туманность Андромеды», 1957
Михаил Булгаков, «Собачье сердце», 1925
Айзек Азимов «Я, Робот» (Šablona:Lang-en, 1950)
Александр Грин, «Алые паруса», 1923
Станислав Лем, «Магелланово облако» (Šablona:Lang-pl, 1955)
Александр Беляев, «Голова профессора Доуэля», 1925
Жюль Верн, «Путешествие к центру Земли» (Šablona:Lang-fr, 1864)
Жюль Верн, «От Земли до Луны» (Šablona:Lang-fr, 1865)
Жюль Верн, «Вокруг Луны» (Šablona:Lang-fr, 1870)
Жюль Верн, «Вокруг света за 80 дней» (Šablona:Lang-fr, 1872)
Михаил Булгаков, «Мастер и Маргарита», 1966
Николай Носов, «Приключения Незнайки и его друзей», 1954
Николай Носов, «Незнайка в Солнечном городе», 1958
Елин Пелин, «Ян Бибиян. Невероятные приключения одного мальчишки» (Šablona:Lang-bg, 1933)

Dangaard

[1] Vjačeslav Malcev, 21.03 05/11/2015

[2] satzn1GJAYo Maltsev jejich účast na tvorbě strany Jednotné Rusko, "špatné zprávy" vzhled, protože 59:00:00 3./03/2014

[1]

[2]